• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Психолог радить

/Files/photogallery/бобровицкая.jpg

Вас вітає практичний психолог

Шановні учні 9-11 класів!

Прошу пройти он лайн-тестування за посиланнями:

https://cdn.kname.edu.ua/index.php/abituriientu/test-z-proforiientatsii - Методика професійного самовизначення Дж. Голланда

https://www.arealme.com/career/uk/ - Яка професія мені підходить

Пам’ятка «Дитячі страхи і пандемія»

(про коронавірус)

1. Хто може заразитися цим вірусом?

Люди, які живуть або подорожують в райони, де циркулює вірус 2019-nCoV, можуть піддаватися ризику зараження. В даний час 2019-nCoV циркулює в Китаї, де знаходится переважна більшість інфікованих людей. Захворілі з інших країн перебували серед людей, які нещодавно приїхали з Китаю або жили чи працювали в тісному контакті з цими мандрівниками. Медичні працівники, які доглядають за хворими 2019-nCoV, піддаються більш високому ризику та повинні захищатися за допомогою відповідних заходів профілактики і контролю інфекцій.

2. Хто має вищий ризик отримання важкої форми захворювання?

Хоча вірус ще не до кінця вивчений, але на сьогодні відомо, що люди похилого віку, а також з хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких захворювань.

3. Як довго вірус живе на поверхнях?

За попередньою інформацією, вірус може виживати на поверхнях лише протягом декількох годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

4. Чи можна заразитися вірусом 2019-nCoV від людини, у якої немає симптомів?

Люди, інфіковані 2019-nCoV, можуть бути заразними до того, як проявляться симптоми. Однак, ґрунтуючись на наявних на цей час даних, саме люди, у яких уже є симптоми захворювання, є переважним джерелом поширення вірусу.

5. Чи існують на сьогодні специфічні методи лікування?

На сьогоднішній день немає ліків, рекомендованих для профілактики або лікування нового коронавірусу.

Якщо ви хочете захистити себе від зараження новим коронавірусом, вам слід дотримуватися основних правил гігієни, а також уникати по можливості тісного контакту з усіма, у кого проявляються симптоми респіраторного захворювання, зокрема, кашель і чхання.

Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:

- часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;

- під час кашлю або чихання прикривайте рот і ніс паперовою хусткою, або ліктем, уникайте тісного контакту з усіма, хто має високу температуру та кашель;

- якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше звертайте до сімейного лікаря та повідомте йому попередню історію хвороби;

- не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження;

- вживайте побільше овочів та фруктів, які містять вітамін С;

- частіше пийте воду;

- частіше провітрюйте приміщення;

- робіть вологе прибирання двічі на день;

- не ведіться на «фейкові» повідомлення, а довіряйте перевіреним джерелам інформації;

- перебувайте вдома, без потреби не виходьте на вулицю;

- займайтеся самоосвітою;

- дотримуйтесь режиму дня;

- не забувайте про повноцінний сон;

- не панікуйте, живіть звичайним життям з позитивними думками.

Методика самостійного визначення рівня сформованості самооцінки у першокласника

Шановні батьки, пропоную вам самостійно визначити рівень сформованості самооцінки у своєї дитини за допомогою нескладної, але досить надійної методики.

Самооцінка – це ставлення людини до самого себе, здатність реально оцінити свої можливості і результати своєї діяльності.

Діти з вираженою самооцінкою з бажанням навчаються, активні, наполегливі, самостійні, у них швидше формуються навчальні навички та вміння, відзначаються великою популярністю у своєму колективі та менше проблем і з адаптацією.

Покажіть дитини малюнок з коротеньким сюжетом, самі складіть до нього невеличке оповідання. Потім дайте завдання своєму малюкові намалювати такий же малюнок і повторити ваше оповідання. Після виконання завдання разом з дитиною проаналізуйте результати, відмічаючи як позитивні, так і негативні сторони її роботи. Через деякий час знову попросіть відтворити малюнок і скласти до нього оповідання. Будьте уважними. Якщо при повторному виконанні завдання дитина врахує більшість ваших зауважень, докладе максимум зусиль, щоб досягти кращих результатів, значить, у неї адекватна і продуктивна самооцінка. Діти з проблемами у формуванні самооцінки ведуть себе по-іншому:

виконують роботу без врахування попереднього аналізу, незалежно від результатів вважають, що справилися з завданням дуже добре. У цьому випадку самооцінка носить завищений характер, блокує активність дитини і не дає можливості покращати результати її діяльності;

дитини розпочинає виконувати завдання зі словами, що в неї нічого не вийде, що вона не вміє, а тому й не може намалювати і розповісти краще, ніж перший раз. Деякі діти взагалі відмовляються від повторної спроби. Про таких дітей говорять, що в них занижена самооцінка. Вона, як і завищена, негативно впливає на активність дитини, гальмує її продуктивну діяльність.

- Як же зарадити справі?

По-перше, треба систематично займатися формуванням самооцінки.

По-друге, орієнтувати дитину на свідоме, активне та оптимістичне оволодіння формами навчальної діяльності.

Ви, батьки:

- після кожної вправи чи завдання, які виконала ваша дитина, разом з нею об’єктивно проаналізуєте результати, не допускаючи ні безпідставного захвалювання, ні принизливих оцінок глузування;

- всіляко будете підтримувати та стимулювати прагнення дитини виконати наступну справу краще, ніж попередню;

- знайдете можливість у окремому випадку за щось обов’язково похвалити дитину, вселяючи в неї впевненість і віру в свої сили.

Самооцінка впливає не тільки на навчання, а й на становлення характеру.

Успіхів, терпіння, здоров’я.

З метою привернення уваги батьків до проблеми домашнього насильства, усвідомлення ними, що найважливіша умова успішного виховання - встановлення довірливих стосунків з дітьми, сприянню перегляду батьківських настанов щодо виховання дітей (зміна насильницьких настанов на анстанови безумовного прийняття дитини і толерантності), сприянню формуванню психологічної компетентності батьків щодо виховання дітей пропонуємо рекомендації батькам.

Як допомогти дитині уникнути насильства

1. Не втрачайте контакту з дітьми:

- намагайтеся мати двосторонній зв"язок між вами та вашими дітьми;

- діти повинні бути впевнені що вам можна довіряти свої проблеми в разі необхідності;

- тісніше спілкуйтеся з дитиною, щоб зменшити вірогідність зіткнення зі злочинним світом;

- знайте, де знаходяться діти в даний момент;

- для досягнення взаємопорозуміння з дитиною слід звернути увагу на кілька важливих моментів:

- розмовляйте з дітьми про все, навіть про дрібниці, головне - ваше спілкування;

- ставтесь до дитячих розповідей шанобливо, не кепкуйте; після того, як дитина закінчить говорити, можна вимовити щось на зразок: "Я гадаю,може..."; це створить певний рівень довіри до вас і ви будете знати значно більше про те, що відбувається з вашими дітьми, а,значить, зможете заздалегідь помітити появу тривожних ознак;

- ніколи не висміюйте почуттів, думок і страхів дитини; не зраджуйте довірених вам таємниць;

- дозволяйте дитині мати свою думку, відмінну від вашої, бо те станеться і без вашого дозволу;

- не обтяжуйте дітей своїми життєвими проблемами, якщо діти не в змозі вам допомогти.

2. Добре навчайте дітей:

- навчати найкраще на власному прикладі;

- будьте терпеливими, похваліть, якщо добре, а помилки виправляйте без критики;

- чудовий спосіб навчання - рольова гра на тему "А що, якщо..."; дитина сприймає це дійсно як гру: "Що ти робитимеш, якщо старші хлопці вимагатимуть від тебе щось зробити?", "Що ти зробиш, якщо хтось буде намагатися тебе скривдити?".

- при навчанні врвховуйте і вікові особливості дитини; визначте, що дитина може робити вже зараз, а чого бажано навчити в майбутньому.


/Files/images/DSC04854.JPG"рівний-рівному"/Files/images/DSC04868.JPG/Files/images/DSC04871.JPGПросвітницька робота з підлітками/Files/images/DSC04876.JPGПрацюємо в групах/Files/images/DSC04902.JPG/Files/images/Изображение 043.jpgВиховний захід присвячений 75 річчю утворення Сумської області "І тобі, рідно Сумщина, вічно квітнути в віках"/Files/images/Изображение 050.jpg

Вальс на музику Березовського, 9 клас

Перевірте здібності вашої дитини.

Можливо, вона геній?

Ø Чи випадало вашій дитині знаходити незвичне застосування якому-небудь предмету?

Ø Чи змінює вона свої уподобання?

Ø Чи любить малювати абстрактні картини?

Ø Чи любить малювати уявні предмети?

Ø Чи любить фантастичні історії?

Ø Складає вона оповідання чи вірші?

Ø Любить вирізати витіюваті, химерні фігурки?

Ø Траплялося так, що ваша дитина зробила те, чого не знає, або те, чого не існує?

Ø Буває у неї бажання щось переробити на свій смак?

Ø Чи боїться темноти?

Ø Чи вигадала дитина яке-небудь слово?

Ø Чи вважала вона це слово зрозумілим і без пояснень?

Ø Чи пробувала переставляти меблі в кімнаті за своїм уподобанням?

Ø Чи вдалим був цей задум?

Ø Чи використовувала якусь річ не за призначенням?

Ø Коли ваша дитина була зовсім маленька, чи могла вона угадувати призначення різних предметів?

Ø Чи вибирає одяг за своїм смаком, не зважаючи на ваш?

Ø Чи є у неї свій внутрішній світ, недоступний оточуючим?

Ø Чи шукає пояснення тому, чого ще не розуміє?

Ø Чи часто просить пояснити явища оточуючого світу?

Ø Чи любить читати книжки без ілюстрацій?

Ø Чи придумує свої власні ігри або розваги?

Ø Чи пам'ятає і чи розповідає свої сни або пережиті враження?

РЕЗУЛЬТАТИ:

Кожна відповідь "так" на запитання тесту оцінюється в 1 бал.

Від 20 до 23 балів: дитина дуже кмітлива, має власну точку зору на все, що її оточує. Слід допомагати дитині розвивати ці якості.

Від 15 до 19: дитина не завжди може проявити свої якості і здібності. Вона винахідлива і кмітлива, але лише тоді, коли чимось зацікавлена.

Від 9 до 14: дитина кмітлива в тих сферах діяльності, де необов'язковий власний погляд на речі. Проте для творчих занять багато не вистачає.

Від 4 до 8: ваша дитина проявляє творчість у мисленні лише при досягненні дуже важливої для неї мети, вона більше схильна до практичної діяльності.

Менше 4 балів: дитині не вистачає винахідливості, але вона може досягти успіхів як гарний виконавець, навіть у складних професіях

Ознаки обдарованої дитини

  • Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ;
  • У ранньому віці здатні простежувати причинно - наслідкові зв'язки, робити правильні висновки;
  • Легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням сприймають складні довгострокові завдання;
  • Не можуть терпіти, коли їм нав'язують готову відповідь;
  • Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі;
  • Властиве надто розвинуте почуття справедливості;
  • Добре розвинуте почуття гумору;
  • Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що „ не під силу", й у вирішенні деяких із них домагаються успіху;
  • Для них характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків подій;
  • Надзвичайно схильні до немовних проявів почуттів, емоцій інших людей;
  • Часто володіють екстрасенсорними здібностями;
  • Негативно оцінюють себе;
  • Більшість із них спить менше від своїх однолітків, вони раніше відмовляються від денного сну;
  • Інколи мають труднощі з тонкою руховою координацією.

Показники творчої обдарованості дитини

  • Високе самоставлення, самооцінка, потреба мати свій „ Я- образ".
  • Схильність до гри, почуття гумору, дотепність.
  • Оригінальність.
  • Імпульсивність, поривчастість.
  • Широта інтересів. Інтерес до філософських питань.
  • Повна відсутність поваги до проторених шляхів.
  • Прагнення самостійно подолати труднощі, які виникли.
  • Завзяття і наполегливість думки. Терпіння невідступно думати про певний предмет.
  • Потреба в серйозній внутрішній роботі.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів

психодіагностики особистості дитини, з огляду на її індивідуальні й вікові

особливості.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів, добрі організаторські здібності;

5. Уміння створювати ситуацію успіху, умови для самореалізації особистості учня, стимулювати творчість дитини;

6. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із

навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Володіти почуттям гумору.

8. Мати живий та активний характер.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до

постійного самовдосконання.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

15.Уміння використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та

технології навчання й розвитку дітей.

Сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми творчі методи, які використовуються в педагогічній діяльності:

- повага до бажання учнів працювати самостійно;

- вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;

- надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;

- індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;

- заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;

- виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери;

- схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;

- підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;

- надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;

- добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;

- терпиме ставлення до можливого безладдя;

- заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;

- переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.

Як відноситись до обдарованої дитини

Поради вчителю

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованою дитиною.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей.

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчити дітей систематичній самооцінці кожної думки.

Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчити дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчити доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).

Отже, при плануванні роботи з обдарованими дітьми можна порекомендувати такий перелік орієнтованих заходів:

1. Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів діяльності.

2. Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої обдарованості.

3. Проведення проблемно-тематичних семінарів із метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.

4. Створення авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей молодшого шкільного віку.

5. Організація постійно діючого консультпункту для вчителів початкових класів із залученням науковців, лікарів, психологів, методистів районних (міських) відділів освіти.

6. Залучення до роботи з обдарованими дітьми вчителів, які мають педагогічні звання "вчитель-методист", "старший вчитель".

7. Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми.

8. Організація і проведення шкільних, районних (міських), олімпіад із базових дисциплін / українська мова, читання, математика, образотворче мистецтво, з курсу "Я і Україна"/.

9. Формування груп для індивідуального сумісного навчання обдарованих дітей на базі однієї паралелі (3-4 кл.) з урахуванням рівня здібностей та сфери обдарованості, запитів кожної дитини.

10. Підготовка до друку матеріалів із досвіду роботи, рекомендацій учителів, які працюють з обдарованими дітьми.

11. Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з обдарованими дітьми на індивідуальних заняттях, гуртках, студіях.

12. Забезпечення до участі обдарованих дітей у міських, районних, обласних творчих конкурсах.

13. Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих дітей.

14. Розробка системи матеріального та морального заохочення обдарованих учнів та вчителів, які працюють з ними.

15. Розгляд питань організації роботи з обдарованими дітьми та визначення подальших напрямів роботи на засіданнях шкільних, міських методичних об'єднань учителів, педагогічних радах, нарадах при директору.

Психологічний супровід обдарованих дітей

Обдаровані діти. Унікальні складні характери. Вони надзвичайно чутливі і тому потребують особливої уваги.

Психологічний супровід обдарованих дітей на всіх етапах їхнього розвитку дає змогу здійснювати динамічне спостереження за розвитком сфер пізнання, почуттів та емоцій дітей. Мета супроводу – збереження психічного та психофізичного здоров’я, попередження та подолання будь-яких відхилень у особистісному розвитку, сприяння процесу соціалізації та засвоєння соціальних цінностей і механізмів життєтворчості. Тому вся діяльність психологічної служби гімназії вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації взаємин між учнями і педагогами, гімназією та родиною, грунтуючись на їдеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.

В таких дітей протягом їхнього життя виникає досить багато різноманітних проблем, серед яких можна виділити:

· Ворожість до школи. Навчальна програма для них нудна й нецікава, тому що не відповідає їх здібностям. Отже, можливі порушення в поведінці, за які до дітей застосовуються «каральні» заходи.

· Ігрові інтереси. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок, діти залишаються в ізоляції.

· Конформність. Вона виявляється у відкиданні стандартних вимог, особливо якщо вони йдуть урозріз з інтересами обдарованої дитини.

· Занурення у філософські проблеми. Замислюються над питаннями життя і смерті, релігійних вірувань...

· Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Часто обдаровані діти віддають перевагу спілкуванню зі старшими, і їм досить важко стати лідерами.

Причини уразливості ОД:

· прагнення до досконалості (перфекціонізм) - не заспокоюються, не досягаючи вищого рівня;

· відчуття незадоволеності - дуже критичні до себе та своїх досягнень, низька самооцінка;

· нереалістичні цілі - часто ставлять завищені цілі, а не досягаючи їх, засмучуються та переживають;

· надчутливість - дуже сприйнятливі до сенсорних стимулів: слова й невербальні сигнали сприймають як неприйняття себе оточуючими. Часто таких дітей уважають гіперактивними, тому що вони постійно реагують на подразники та стимули різного роду;

Вирішенню цих проблем сприяють активні методи та інтерактивні техніки навчання, сучасні психологічні технології, індивідуальна робота, спрямована на розкриття потенційних можливостей кожної дитини на діагностичній основі.

· потреба в увазі дорослих - оскільки діти цікаві, вони часто монополізують увагу дорослих, через що можуть виникати тертя у стосунках з іншими дітьми;

· нетерпимість - більш обдаровані діти часто виявляють нетерпимість стосовно інших дітей, які стоять нижче за них за інтелектуальним розвитком.

У світлі сучасних психологічних підходів до обдарованості, враховуючи значущість індивідуально-особистісних характеристик обдарованих дітей, їх різноманітних здібностей як чинників успішної життєдіяльності, важливо надавати особливого значення і їх здатності до саморуху, саморозвитку, самоздійснення.

Одним із ефективних шляхів такого самовдосконалення є засвоєння принципів психологічного тренінгу та оволодіння прийомами сучасних методик психотехніки, за допомогою яких обдарована особистість може вийти на новий рівень регуляції. Зумовлено це тим, що ці методики спрямовані на досягнення й підтримку високої психічної та фізичної форми за рахунок спрямованого зосередження з опорою на внутрішні можливості самопізнання й саморозвитку особистості, на перехід від репродуктивного до творчого мислення. Відбувається успішне засвоєння нових розумових навичок, змінюються стереотипи мислення і поведінки.

На уроках психології учні ознайомлюються з такими ланками саморегуляції, як самоорганізація, самоспостереження, самоконтроль, самооцінювання. Учням пропонуються конкретні способи організації свого «Я», навчання і професійної діяльності, рекомендації щодо: планування свого часу або своїх справ (за ступенем обов’язковості, важливості, регулярності, імовірності виконання); фіксування їх у письмовому вигляді або запам’ятовування, самонастроювання на виконання запланованого; критичного самооцінювання і діагностування своїх позитивних якостей та слабких сторін; формування своїх цілей (життєвих, професійних, близьких, перспективних).

Творчий психотренінг має виходити з елементів, що створють творчий стан самопочуття особистості. Розвиток та вдосконалення механізмів сприймання – основний регулятор дії. Удосконалення сенсорних умінь, тобто створення розвинутих органів відчуттів, - необхідна сходинка до вдосконалення і настроювання всієї емоційної й розумової сфери дитини.

Рекомендовані вправи:

· Учням роздають смужки кольорового паперу. У них виникають візуально-кінестетичні асоціації.

· Учні фіксують свої відчуття, намагаються викликати кольорові аналоги – «зафарбовують» відчуття.

· Учням пропонують заплющити очі, швидко розплющити їх і подивитися на певний предмет.При цьому намагатися пережити всі відчуття, що може викликати цей предмет одночасно.

Можна запропонувати уявити ліс, море, і водночас «побачити», «почути», «пережити», «відчути» його смак, запах...

«Передача енегрії»

Уявіть перед собою будь-яке джерело енергії. Воно зігріває вас, дає вам енергію. Спробуйте відчути, як енергія діє на вас. Вдихніть її. Уявіть таке саме джерело енергії за вошою спиною. Відчуйте, як хвилі енегрії торкаються вашої спини.

Розмістіть джерело енергії праворуч від вас. Відчуйте дію енергії на праву половину вашого тіла.

Уявіть джерело енергії над собою. Відчуйте, як енергія діє на вашу голову. Уявіть енергію під вашими ногами. Відчуйте, як вона підіймається вгору і розтікається вашим тілом.

Уявіть, що ви посилаєте енергію спочатку одній людині, а потім іншій. Відмітьте, яких саме людей ви обрали. Тепер передайте енергію своїй родині, друзям, знайомим.

«Храм тиші»

Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею великого гомінкого міста. Спробуйте відчути, як ваші ноги ступають бруківкою. Зверніть увагу на перехожих, вираз їхніх облич, фігури. Відмітьте, що деякі стривожені, а деякі спокійні та радісні. Зверніть увагу на транспорт, його швидкість, на сигнали автомобілів. Можливо, ви чуєте інші звуки? Зверніть увагу на вітрини магазинів. Можливо, ви помітили у натовпі знайоме обличчя? Ви підійдете і привітаєтесь, чи пройдете повз. Зупиніться і подумайте, що ви відчуваєте на цій вулиці.

Тепер поверніть і прогуляйтеся тихою спокійною вуличкою. Ви незабаром побачите велику будівлю, яка за архітектурою відрізняється від усіх інших. На ній вивіска «Храм тиші». Ви розумієте, що цей храм – місце, куди не долинають ніякі звуки, де ніхто ніколи не промовив жодного слова. Ви підходите і торкаєтеся великих різьблених дверей. Ви відчиняєте їх, входите, і вас огортає повна і глибока тиша...

Коли захочете залишити храм, штовхніть двері та вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтеся? Запам’ятайте дорогу, яка веде до храму тишіщоб ви могли, коли захочете, повернутися туди.

Під час виконання багатьох вправ доцільно розприділяти учнів на групи. У малих групах діти почуваються впевненіше, утім, деколи вони не можуть легко й невимушено обрати партнера для вправи, думаючи приблизно так: «А раптом мене не оберуть? А раптом мене оберуть останнім? А раптом група до якої я потраплю, до мене погано ставитиметься?».

Методи поділу на групи:

· Попросіть учнів підняти руку і знайти того, хто також підняв ліву чи праву руку.

· Запропонуйте учням розрахуватися за номерами.

· Роздайте учням картки з фігурками. Учні з однаковими фігурками складуть групу.

· Запропонуйте учням знайти серед інших когось в одязі такого самого кольору.

· Попросіть учнів написати учнів цифри 1 чи 2.

· Запропонуйте підняти 1,2,3 пальці.

· Запропонуйте учням поділитися на тих, хто народився влітку/взимку, за знаком зодіаку, за уподобаннями...

· Психолог каже кожному слово на вухо. Потім діти заплющують очі й методом імітації голосу тваринки знаходять свою групу.

Психотренінг відкриває дітям нові можливості на шляху до здобуття нових знань, через самовдосконалювання вони зможуть розвивати свої здібності, підвищувати рівень самоорганізації. Такі вміння допоможуть їм легше пристосуватися до сучасних умов існування, досягти відчутних результатів у навчанні, стати успішним у житті.

Наслідки дії наркотичних речовин на організм підлітка

Наркотики - це речовини, які спричиняють отруєння організму, призводять до психологічної та фізичної залежності, послаблюють волю, шкодять здоров’ю людини, скорочують її життя.

Які є наркотичні речовини?

Нікотин і алкоголь - це не єдині наркотичні речовини, що існують у природі. До наркотичних речовин належать також деякі ліки, засоби побутової хімії, речовини рослинного походження. Відомі вам напої - чай і кава - також містять наркотичну речовину кофеїн. У невеликих дозах вона тонізує організм людини. Тому ці напої такі популярні.

Що таке наркоманія?

Унаслідок вживання наркотиків виникає захворювання – наркоманія. Наркоманія призводить до глибокого виснаження організму людини, порушення його життєвих функцій. Дуже часто наркоманами стають через неусвідомлення небезпеки вживання наркотиків.

До зловживання наркотиками схильні здебільшого люди зі слабкою волею, які не мають у житті мети, втратили увагу та підтримку з боку близьких людей.

Чому ж мільйони людей на Землі щодня отруюють свій організм, як виникає фізична залежність від наркотиків?

Людина вдихає повітря, що містить кисень, видихає повітря, насичене вуглекислим газом, харчується, з її організму виводяться непотрібні продукти розпаду речовин, які надійшли з їжею. Внаслідок обміну речовин в організмі утворюються життєво важливі речовини. До обміну речовин долучається наркотична речовина. Вона замінює собою ту речовину, яка мала б утворитися внаслідок складних хімічних явищ в організмі. Наркотик стає невід’ємною складовою обміну речовин. Організм людини обійтися без нього вже не може. Так виникає наркотична залежність. Людина, з якою сталося таке лихо, потребує регулярного введення в організм наркотику.

Якщо наркоман вчасно не отримає наркотику, в нього виникають тяжкі психічні й фізичні порушення.

  • З’являється дратівливість, людина не може зосередитися на своїх справах, усі її думки та дії спрямовані на те, щоб за будь-яку ціну роздобути наркотик.
  • У наркомана виникає головний біль, тремтіння, м’язові судоми, доведений до відчаю, він може покінчити життя самогубством.

Вік наркоманів дуже короткий. Вони часто хворіють та гинуть від різних хвороб. Допоможуть тільки близькі.

Отже, наркоманія - значно більша біда, ніж інші шкідливі звички. Позбутися її лише за допомогою сили волі майже неможливо. Для цього потрібне спеціальне тривале лікування.

Як бути людині, що вже зробила помилку і зрозуміла її жахливі наслідки?

Звичним оточенням наркомана зазвичай стають наркомани та торговці наркотиками. Вони байдужі один до одного. їх цікавить лише одне - як придбати наркотик або збути його. Тільки батьки, рідні та друзі, незважаючи на біль, якого завдала їм близька людина, що стала наркоманом, завжди пробачать і подадуть руку допомоги.

Що таке токсикоманія?

Токсикоманія - вживання підлітками дурманних токсичних речовин, у результаті чого розвивається захворювання. Токсикомани домагаються сп’яніння, вдихаючи аерозольні або отруйні речовини, що випаровуються (здебільшого препарати побутової хімії). Під час вдиху ці препарати потрапляють у кров, яка переносить їх у головний мозок. Виникає такий самий стан, як і при вживанні наркотику. Ця звичка дуже небезпечна для дорослої людини і зовсім неприпустима для дітей. У токсикомана гинуть клітини головного мозку, відбуваються негативні зміни у клітинах печінки, нирок та інших органів, порушується серцева діяльність, пригнічується дихання, що може призвести до смерті.

Вік 10-12 років - період активного росту, тому токсичний вплив летких наркотичних речовин на фізичний, розумовий та емоційний розвиток дитини зберігається протягом тривалого часу. Найбільш чутливий до накопичення токсичних речовин мозок. Відмирання клітин головного мозку призводить до необоротних змін особистості, порушення пам’яті. Такі діти стають нездатними до навчання. Тож запаморочення й різні незвичні відчуття, яких прагне токсикоман, - наслідок руйнування його головного мозку.

Запам’ятайте !

  • Найнебезпечніше вживання наркотиків у підлітковому та юнацькому віці.
  • У молодому організмі, що росте і розвивається, наркотична залежність формується надзвичайно швидко.
  • Навіть одноразове вживання наркотику в компанії, бажаючи довести свою особливість, може призвести до наркоманії.
  • Краще рішуче відмовитися від пропозиції спробувати наркотик, ніж занапастити своє життя.
  • Доки не сформувалася залежність, людина ще може самотужки відмовитися від наркотиків.
  • Якщо біда вже трапилася, слід набратися мужності і звернутися по допомогу до батьків, близьких людей, вчителів, психолога, соціального педагога, лікаря, значимої для вас людини.

25.11.2019 у школі було розпочато щорічну акцію «16 днів проти насильства».

Інформацію про проведення даної акції розміщено на стенді «Соціально-психологічна служба радить».

Всі учасники освітнього простору долучилися до акції «Синя стрічка листопада».

16 днів проти насильства

У рамках акції "16 днів проти насильства" було проведено практичні заняття:

- "Стоп насильству" 6 клас

/Files/images/20191115_090230.jpg

/Files/images/20191122_094021.jpg

- "Насильству - Ні!" 7 клас

ТЕБЕ ВИСЛУХАЮТЬ! ЗРОЗУМІЮТЬ! ПІДТРИМАЮТЬ!

«Телефон довіри» – це служба телефонної допомоги для тебе та твоїх друзів.
«Телефон довіри» –

анонімна, конфіденційна служба. Це означає, що все про що говорили, залишається між тобою і консультантом, який тебе слухав.

ЯКЩО

Ти невпевнений…
Ти ображений…
Ти не знаєш…
Ти сумніваєшся…
Ти закохався…
Ти хочеш поспілкуватися…

ЯКЩО

Ти відчуваєш свою самотність…
Ти маєш негаразди з батьками…
Ти хочеш любові і уваги…
Ти турбуєшся за своє майбутнє…
Ти маєш шкільні проблеми…
Ти хочеш допомогти рідним, близьким та друзям…
Ти потерпів фізичне, психологічне чи сексуальне насильство…
Ти маєш залежність від тютюнопаління, алкоголю, наркотиків чи містичних груп (культів)…
Тобі необхідна психологічна підтримка у випадках кризового психологічного стану.

Дзвони на «ТЕЛЕФОН ДОВІРИ»

Тут тебе вислухають, підтримають і допоможуть тобі самостійно знайти вихід із складної ситуації.

На Всеукраїнській дитячій лінії «Телефон довіри» працюють спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію: психологи, соціальні педагоги, юристи та педагоги, які пройшли попередню підготовку. У практиці діяльності консультанти «Телефону довіри» керуються Конвенцією ООН про права дитини, Етичним кодексом психолога та офіційно діючими розробками та рекомендаціями в галузі телефонного консультування.

БЕЗКОШТОВНІ "ГАРЯЧІ" ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ ДОВІРИ

Національна дитяча "Гаряча лінія" з попередження торгівлі людьми Міжнародного правозахисного центру LaStrada- Україна – 0 800 500 225

Національна "Гаряча лінія" з питань насильства та захисту прав дітей центра La Strada- Україна – 0 800 500 335або 386 (з мобільного)

Національна "Гаряча лінія" з проблеми ВІЛ/СНІДу - 0 800 500 451

Гаряча телефонна лінія з проблеми туберкульозу Благодійного фонду "Розвиток України" – 0 800 503 080

СЛУЖБА АНОНІМНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ СВЕСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №1

6-20-82 – звертатися з Пн. по Пт. з 15.00-16.00 (крім вихідних).

097 591 49 28 – звертатися з Пн. по Пт. з 8.00-16.00 (крім вихідних).

067 100 93 70 – соціальний педагог Біла Яніна Вікторівна, звертатися

(цілодобово)

098 834 49 19 – практичний психолог Бобровицька Любов Вікторівна

(цілодобово)

СПИСОК ВАЖЛИВИХ ТЕЛЕФОНІВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ У СКРУТНІЙ СИТУАЦІЇ

Обласний центр практичної психології та соціальної роботи Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації – (0542) 36 02 72

Сумський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом – (0542) 24 35 02

Служба у справах дітей Ямпільської РДА – 2-28-48

Чергова частина Ямпільського відділу поліції Шосткинського відділу поліції ГУНП в Сумській області – 2-12-60

Районний центр соціальний служб для сім'ї, дітей та молоді – 2-24-16

Наркологічний кабінет Ямпільської центральної районної лікарні – 2-10-05

Дільничний інспектор Левшуков О.В. – 096 889 98 40

Тиждень психології "Добро творить мир"

wym-1524833046855

Система освіти сьогодні зазнає значних змін, що пов'язані із внесенням коректив у цілі, завдання та зміст освітнього процесу.

Практичним психологом школи Бобровицькою Л.В. 30 жовтня 2017 року з учителями початкових класів було проведено методичне об'єднання на тему "Готовність сприйняття ідеології Концепції "Нова українська школа" з метою ознайомлення з Концепцією Нової української школи, з її компонентами на які мають вони орієнтуватися та сприяння якісній зміні у процесі професійного розвитку вчителя.

03 листопада 2017 року на методичному об'єднанні класних керівників

школи було проведено психолого-педагогічний семінар (тренінг) на тему "Формування компетентно-зрілої особистості в умовах НУШ", мета якого:

формування змісту освіти з метою розвитку креативної та ініціативної особистості;

вироблення і реалізація принципово нових підходів до реалізації змісту освіти в умовах нової української школи;

виховування бажання сприймати нове.

ДО УВАГИ БАТЬКІВ ТА ШКОЛЯРІВ!

  • Ви потерпаєте від насильства в родині?
  • Не знаєте куди звернутися, щоб проблема була вирішена і не отримала розголосу?
  • Ваша дитина не отримує аліментів?

Запрошуємо вас на безкоштовні консультації та дружні бесіди до сімейних радниць. Анонімність гарантується!

Адреса: м. Суми, пл. Незалежності, б. 8

Група в Facebook «Сімейні радники Сумщини»:

https://www.facebook.com/groups/665575643918718/

(графік роботи сімейних радниць оголошується на сторінці групи)

Сімейні радники – це активні українці, лідери суспільної думки у власній громаді, які допомагають іншим людям захищати свої права: спільно з юристами системи безоплатної правової допомоги, фахівцями державної виконавчої служби, психологами, співробітниками Національної поліції та інших органів влади допомагають громадянам отримувати інформацію з питань сімейного права. Сімейні радники працюють як волонтери та забезпечують комунікацію між громадянами та відповідними співробітниками Мін’юсту, інших органів державної влади.

Сімейні радниці на Сумщині – досвідчені освітянки та громадські діячки: Ольга Полякова і Людмила Пономаренко: доцент і викладач кафедри соціальної роботи i менеджменту соціокультурної діяльності Сумського державного педагогічного університету, керівниці громадської організації «Лiга сучасних жінок».

У роботі сімейних радниць є два провідні напрями – сприяння виплаті аліментів, як засобу задоволення потреб дитини у її розвитку, та попередження домашнього насильства, яке чинить не лише особисту шкоду, але й гальмує демократичний розвиток на рівні регіону та держави.

Контактні дані сімейних радниць:

Ольга Полякова (050) 40 71 490

Людмила Пономаренко (066) 83 27 220

ДО УВАГИ БАТЬКІВ ТА ШКОЛЯРІВ!

ü Ви потерпаєте від насильства в родині?

ü Не знаєте куди звернутися, щоб проблема була вирішена і не отримала розголосу?

ü Ваша дитина не отримує аліментів?

Запрошуємо вас на безкоштовні консультації та дружні бесіди до сімейних радниць. Анонімність гарантується!

Адреса: м. Суми, пл. Незалежності, б. 8

Група в Facebook «Сімейні радники Сумщини»:

https://www.facebook.com/groups/665575643918718/

(графік роботи сімейних радниць оголошується на сторінці групи)

Сімейні радники – це активні українці, лідери суспільної думки у власній громаді, які допомагають іншим людям захищати свої права: спільно з юристами системи безоплатної правової допомоги, фахівцями державної виконавчої служби, психологами, співробітниками Національної поліції та інших органів влади допомагають громадянам отримувати інформацію з питань сімейного права. Сімейні радники працюють як волонтери та забезпечують комунікацію між громадянами та відповідними співробітниками Мін’юсту, інших органів державної влади.

Сімейні радниці на Сумщині – досвідчені освітянки та громадські діячки%3

Пам’ятка «Дитячі страхи і пандемія»

(про коронавірус)

1. Хто може заразитися цим вірусом?

Люди, які живуть або подорожують в райони, де циркулює вірус 2019-nCoV, можуть піддаватися ризику зараження. В даний час 2019-nCoV циркулює в Китаї, де знаходится переважна більшість інфікованих людей. Захворілі з інших країн перебували серед людей, які нещодавно приїхали з Китаю або жили чи працювали в тісному контакті з цими мандрівниками. Медичні працівники, які доглядають за хворими 2019-nCoV, піддаються більш високому ризику та повинні захищатися за допомогою відповідних заходів профілактики і контролю інфекцій.

2. Хто має вищий ризик отримання важкої форми захворювання?

Хоча вірус ще не до кінця вивчений, але на сьогодні відомо, що люди похилого віку, а також з хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких захворювань.

3. Як довго вірус живе на поверхнях?

За попередньою інформацією, вірус може виживати на поверхнях лише протягом декількох годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

4. Чи можна заразитися вірусом 2019-nCoV від людини, у якої немає симптомів?

Люди, інфіковані 2019-nCoV, можуть бути заразними до того, як проявляться симптоми. Однак, ґрунтуючись на наявних на цей час даних, саме люди, у яких уже є симптоми захворювання, є переважним джерелом поширення вірусу.

5. Чи існують на сьогодні специфічні методи лікування?

На сьогоднішній день немає ліків, рекомендованих для профілактики або лікування нового коронавірусу.

Якщо ви хочете захистити себе від зараження новим коронавірусом, вам слід дотримуватися основних правил гігієни, а також уникати по можливості тісного контакту з усіма, у кого проявляються симптоми респіраторного захворювання, зокрема, кашель і чхання.

Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:

- часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;

- під час кашлю або чихання прикривайте рот і ніс паперовою хусткою, або ліктем, уникайте тісного контакту з усіма, хто має високу температуру та кашель;

- якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше звертайте до сімейного лікаря та повідомте йому попередню історію хвороби;

- не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження;

- вживайте побільше овочів та фруктів, які містять вітамін С;

- частіше пийте воду;

- частіше провітрюйте приміщення;

- робіть вологе прибирання двічі на день;

- не ведіться на «фейкові» повідомлення, а довіряйте перевіреним джерелам інформації;

- перебувайте вдома, без потреби не виходьте на вулицю;

- займайтеся самоосвітою;

- дотримуйтесь режиму дня;

- не забувайте про повноцінний сон;

- не панікуйте, живіть звичайним життям з позитивними думками.

ПАМ'ЯТКА

Як зменшити вплив стресу на організм?

1. Намагайтеся спати не менше 8 годин у добре провітрюваному приміщенні

Дуже часто стрес пов'язаний з недосипанням. Коли людина спить менше 6 годин, вона вже має проблеми з хронічним стресом. Постійний недосип – прямий шлях до емоційних перевантажень, тож якнайшвидше нормалізуйте свій сон та його тривалість. Важливо спати у добре провітрюваному приміщенні з мінімальною кількістю світлових та звукових подразників. Міцний та достатній за часом сон – прекрасна передумова для лікування та профілактики стресу

2. Забезпечте своєму організму помірні фізичні навантаження

Коли впродовж доби ми даємо достатнє навантаження своїм м'язам – особливо коли це аеробні вправи на свіжому повітрі, – ми запускаємо у нашому організмі цілу біохімічну кухню. Помірне фізичне навантаження усуває симптоми затяжного стресу на 40%. Спортивні вправи дозволяють організму виробляти достатню кількість гормонів, які впливають на настрій та дозволяють знівелювати наслідки стресу. Іншими словами – біг, піші прогулянки, заняття в тренажерному залі, танці та інші навантаження знімають тривогу і хвилювання.

3. Аутогенне тренування

Аутогенне тренування – це розумовий процес, який дозволяє за допомогою позитивних думок та візуалізацій налаштувати себе на добрий лад, щоб прожити майбутній день у сприятливому настрої та мінімізувати негативний вплив можливого стресу. Аутогенне тренування зменшує ступінь емоційних реакцій на стрес, допомагає досягти заспокоєння, розслаблення, відігнати тривожні думки. Не дозволяйте стороннім людям створювати для вас стресову ситуацію – завжди намагайтеся бути спокійними та врівноваженими. Визначте для себе ваш особистий темп роботи, працюйте в найбільш комфортному для вас ритмі і не поспішайте – поспіх також приводить до стресу.

4. Практикуйте дихальну гімнастику

Правильне дихання, якісне надходження кисню в організм і засвоєння його тканинами позитивно впливає на обмін речовин, який часто страждає під час стресу. Освоєння технік дихальної гімнастики - це ще й ефективний спосіб упоратися з тривожними емоціями. Основні види такої гімнастики: дихальна гімнастика Бутейко, дихальна гімнастика Мюллера та дихальна гімнастика Стрельнікової. Якщо робити вправи регулярно, ви позбавитеся тривоги і у вас з'явиться імунітет до стресових ситуацій.

5. Харчуйтеся повноцінно та якісно

Слідкуйте за харчуванням та забезпечте свій організм необхідними макро- та мікроелементами, жирами, білками та вуглеводами. Збалансоване та якісне харчування – безперечний аргумент проти стресу.

6. Шукайте підтримки у друзів та рідних

Соціальні зв'язки, підтримка друзів і членів сім'ї є сильною і безапеляційною протидією стресу. Чим самотніша та ізольованіша людина, тим більше вона схильна до стресу. Близькі друзі та родичі завжди готові віддати вам свою турботу та підтримку, що в свою чергу допомагає пережити сильні потрясіння. Тому близькі дружні стосунки – гарний фактор у профілактиці та лікуванні стресу. Важливо, щоб ви самі та ваші друзі були оптимістами, оскільки оптимісти, маючи сильне почуттям гумору, легше долають труднощі, визнають, що зміна є частиною життя, і вірять у вищі сили або цілі. Водночас дозволяйте собі відпочинок від оточуючих і не будьте легкодоступними завжди і всюди.

Бажаю вам міцного здоров'я та ефективної боротьби зі стресом та його наслідками!

Кiлькiсть переглядiв: 447

Коментарi