• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Нова українська школа

/Files/images/nush/CIMG5103.JPG Наш перший клас

/Files/images/nush/CIMG5109.JPG

/Files/images/nush/CIMG5113.JPG

/Files/images/nush/CIMG5114.JPG





























































Нормативно-правова база концепції "НУШ"


Для початку ознайомимося з ключовими ідеями впровадження концепції «НУШ», спираючись на нормативно-правову базу Міністерства освіти і науки України.

Основним документом, який регулює організаційний процес НУШ, є «Методичні рекомендації відносно організації освітнього простору Нової української школи (Затверджено наказом МОН від 23.03.2018 №283)».

Ще важливі документи, на які слід звернути увагу:

Методичні рекомендації щодо використання коштів освітньої субвенції для придбання засобів навчання та навчального обладнання за напрямками, визначеними розпорядженням КМУ від 18.12.2017 №929-р (затверджено наказом МОН від 19.01.2018 №58)

  • Примірний перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів початкової школи (затверджено наказом МОН від 13.02.2018 №137)
  • Державний стандарт початкової освіти (затверджено постановою Кабміну від 21.02.2018 №87)
  • Примірний перелік корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти (затверджено наказом МОН від 22.03.2018 №271)

Організація навчального простору. Вимоги.

У навчальних закладах навчальні приміщення групуються в навчальні секції за віковими та навчально-технологічним ознаками:

• навчальні секції для 1-х класів (шестирічок), які об'єднують приміщення не більше двох паралельних класів, з рекреаціями, вбиральнями та санітарними вузлами

• навчальні секції 2-4-х класів в складі не більше шести класних приміщень, майстерні для трудового навчання, універсального приміщення для груп продовженого дня, гардеробних, рекреаційних приміщень і санітарних вузлів.

Площа класів відповідно до типових проеків шкіл = 50 м2

Кабінет для 1-х класів: 2,4 м2 на одного учня.

Вимоги до меблів (за наказом МОН від 23.03.2018 №283)

Ергономічність - наявність в кожному класі комплектів меблів для учнів (парта / стіл + стілець) не менше двох ростових груп (жовте, червоне, зелене маркування), наявність підставок для приладдя на робочому столі, закруглені кути стільниць, спинок і сидіння.

Безпека - зроблено з матеріалів, дозволених чинним санітарним законодавством для використання в навчальних закладах, виріб відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, відсутність гострих кутів, сторонніх запахів, матова поверхня стільниці, стійкість конструкції, наявність пристроїв для запобігання пошкодження або забруднення підлоги.

Форма і розміри - стільниця в формі трапеції, трикутника або іншій, забезпечить швидку трансформацію для групової роботи, столи і парти повинні бути одномісними, стільниця повинна мати виріз збоку ближнього до учня, відповідність розміру ростової групі, можливість компактно штабелювати меблі.

Міцність - гарантійний термін не менше 24 місяців, вандалостійкість, стійкість до миючих і дезінфікуючих засобів, дозволених до використання.

Вага - не більше 4 кг для стільця і ​​10 кг для столу або парти.

Колір - неяскраві світлі теплі відтінки жовтого, зеленого, блакитного, бежевого кольорів.

Естетичність - привабливий вигляд, сучасний дизайн, відповідність стилю загального облаштування приміщення.
Розташування меблів

Між учнівськими столами в ряду - 50

Між рядами одномісних учнівських столів - 50

Між рядами двомісних учнівських столів - 60

Між рядами учнівських столів і внутрішньої поздовжньої стіною, шафами (уздовж внутрішньої поздовжньої стіни) - 50 *

Між учнівськими столами при їх парному розташуванні в ряду - 10

Від задніх учнівських столів до задньої (внутрішньої) стіни (перегородки) - 65 **

Те ж до задньої стіни, що є зовнішньою, і при розташуванні шаф уздовж задньої стіни (перегородки) - 100 **

* Збільшується на 40 см при розташуванні входу в приміщення в поздовжній стіні у останніх столів.

** Збільшується до 120 см при розташуванні входу в задній стіні або в поздовжній стіні у останніх столів.

Не менш важливими виступають принципи зонування класового приміщення. Класна кімната повинна одночасно виступати: ігровою зоною, центром пізнавальної діяльності, центром художньої творчості, дитячої класної бібліотека, куточком живої природи, центром вчителя.

Вимог насправді досить багато, варіантів реального втілення концепції в життя, на жаль, мало. Що робити з невеликими класними кімнатами і як розсадити за одномісні парти клас, в якому більше 30 дітей, як відповідати всім вимогам одночасно і легко справлятися з зонуванням простору?

Практичні рекомендації організації навчального простору за концепцією "НУШ"

Використовуйте абсолютно весь простір, який є у вашому розпорядженні! Це і величезні шкільні коридори, які практично завжди порожні. Весь простір коридорів можна використовувати як зони рекреації, тобто релаксації і відпочинку, де можна розташовувати м'які модулі, дивани, інтерактивне обладнання тощо. Ці ж обладнані коридори можна використовувати для групових занять і проведення обов'язкової ранкової зустрічі, тим самим заощаджуючи простір навчального класу. Використовуйте стіни, які так само практично ніколи не задіюються в школах, за винятком розвішування плакатів, малюнків, грамот, дощок пошани і т.д. Існує величезна кількість варіацій бізібордів найрізноманітніших спрямувань, вони можуть розвивати не тільки дрібну моторику, як прийнято думати, а й навички математичного обчислення, логічного мислення, сенсорного розвитку і т.д.

2. Економте простір використовуючи модульні меблі! Зібрати парти і поставити в кут, відсунути шафу в іншу частину класної кімнати, розгорнути полки потрібною стороною і т.д. Все перераховане швидше за все викликає жах і подив вчителів. Яку силу потрібно прикладати, щоб рухати щодня всі меблі з кута в кут? Але ідея полягає в тому, що всі меблі повинні бути практичними в своєму застосуванні. І ми говоримо, не про важкі запашні шафи та дерев'яні парти, а про сучасні модульні зручні меблі. Наприклад одномісні парти, які легко і компактно складаються і переносяться в частину класної кімнати, яка в даний момент не буде використовуватися. При цьому вага такої сучасної парти не перевищує 10-ти кілограм! Варто тільки зібрати парти в кут і ігрова зона готова! Перевага таких парт так само полягає в тому, що під час заняття їх можна розташовувати різними способами: діти можуть сидіти групами по чотири людини лицем до лиця, кругом або з двох сторін класу, що значно економить простір і дає можливість розсадити більшу кількість дітей в одному класі. Шафи на коліщатках, які педагоги можуть пересувати і так само з їх допомогою зонувати простір (важливо! Шафи і інші габаритні меблі створюються для шкіл такої ваги, щоб учитель міг їх пересувати, докладаючи невеликі зусилля, а вже дитина, при всьому бажанні, з таким завданням не впоралася б, що убезпечить від постійних ігор з «катанням» шаф). Всілякі модульні столи і полиці, які так само можна збирати і розбирати, рухати і використовувати по-різному.

Інтерактивне обладнання! Використання інтерактивного устаткування є обов'язковим за концепцією Нової української школи. І не варто обмежуватися інтерактивними дошками, це тільки мала частина того, що можна застосовувати в школах. Інтерактивне обладнання може багато в чому замінювати велику кількість задач, і навіть меблів, що в свою чергу допомагає економити простір. Бонусом є так само той факт, що діти демонструють більшу зацікавленість і мотивацію до навчання використовуючи в навчанні саме інтерактиви. Ігри з інтерактивною проекцією на підлогу можуть замінювати мінімальні фізичні навантаження, а інтерактивні пісочниці допоможуть швидше освоїти конкретні академічні знання.

4. Креативний підхід до створення навчального простору! Не бійтеся експериментувати! Існує величезна різноманітність варіацій організації навчального простору. І не потрібно обмежуватися тільки класним приміщенням і навіть коридорами. Столові, спортзали, зали хореографії і т.д. Досвід наших європейський колег демонструє, що їдальня може бути і навчальним класом, і ігровою зоною, і зоною для танців. Все обмежується лише модульністью меблів і, звичайно, свідомим прагненням педагогів до змін.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 903-р від 13 грудня 2017 року

Про затвердження плану заходів на 2017—2029 роки

із запровадження Концепції реалізації державної політики

у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

1. Затвердити план заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа”, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській держадміністраціям:

· забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів;

· подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Міністерству освіти і науки інформацію про стан виконання зазначеного плану заходів для її узагальнення та подання до 25 числа наступного місяця Кабінетові Міністрів України.

Прем’єр-міністр України В. Гройсман

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 13 грудня 2017 р. № 903-р

ПЛАН
заходів на 2017—2029 роки із запровадження
Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти
«Нова українська школа»

1. Розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти державних стандартів загальної середньої освіти, зокрема:

1) Державного стандарту початкової освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
I квартал 2018 р.;

2) Державного стандарту базової середньої освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
II квартал 2019 р.;

3) Державного стандарту профільної середньої освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
II квартал 2020 року.

2. Розробити типові освітні програми відповідно до нових державних стандартів, зокрема:

1) типові освітні програми початкової освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
II квартал 2018 р.;

2) типові освітні програми базової середньої освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2019 р.;

3) типові освітні програми профільної середньої освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Грудень 2020 року.

3. Розробити, апробувати та запровадити навчальні програми на основі нового Державного стандарту початкової освіти:

1) навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
I квартал 2018 р.;

2) навчальні програми і матеріали в експериментальних школах: 1 клас — з 1 вересня 2017 р. по 25 травня 2018 р.; 2 клас — з 1 вересня 2018 р. по 25 травня 2019 р.; 3 клас — з 1 вересня 2019 р. по 25 травня 2020 р.; 4 клас — з 1 вересня 2020 р. по 25 травня 2021 року.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2017—2021 років;

3) освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти: 1 клас з 1 вересня 2018 р.; 2 клас з 1 вересня 2019 р.; 3 клас з 1 вересня 2020 р.; 4 клас з 1 вересня 2021 року.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2018—2021 років.

4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали, а також забезпечити:

1) друк та апробування навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою),
Київська міська, обласні держадміністрації.
Протягом 2018—2022 років;

2) навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовку експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2018—2020 років;

3) підготовку та видання підручників (враховуючи етап апробації): для 1, 5, 10 класів у IIIкварталі 2018 р.; для 2, 6, 11 класів у III кварталі 2019 р.; для 3 та 7 класів у III кварталі 2020 року.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2018—2020 років.

5. Удосконалити навички вчителів початкової школи шляхом:

1) підготовки тренерів, які допомагатимуть вчителям застосовувати в роботі принципи Нової української школи.

МОН.
Протягом 2017—2021 років;

2) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, заступників директорів та директорів експериментальних шкіл, які апробують проект нового Державного стандарту початкової освіти та навчальні матеріали для початкової школи.

МОН.
Протягом 2017—2021 років;

3) підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Державного стандарту початкової освіти.

МОН.
Протягом 2017—2018 років.

6. Впровадити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників шляхом:

1) розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
II квартал 2018 р.;

2) розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
IV квартал 2018 р.;

3) розроблення та запровадження обов’язкового курсу для всіх педагогічних працівників щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2018 року.

7. Розробити:

1) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
I квартал 2018 р.;

2) професійні стандарти педагогічної діяльності керівника школи.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2018 р.;

3) професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя-предметника закладу загальної середньої освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2019 року.

8. Забезпечити професійний розвиток вчителя і керівника школи шляхом:

1) розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2018 р.;

2) схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2019 р.;

3) зміни фінансування системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку.

Мінфін, Мінсоцполітики, МОН.
III квартал 2020 року.

9. Сформувати мережу профільних шкіл за результатами:

1) інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Київська міська, обласні держадміністрації.
III квартал 2019 р.;

2) інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів (крім закладів загальної середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв.

Київська міська, обласні держадміністрації.
Протягом 2019—2020 років.

10. Забезпечити:

1) створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв.

МОН, Київська міська, обласні держадміністрації,
ради об’єднаних територіальних громад (за згодою).
III квартал 2019 р.;

2) створення мережі профільних закладів загальної середньої освіти.

МОН, Київська міська, обласні держадміністрації,
ради об’єднаних територіальних громад (за згодою).
Протягом 2020—2023 років.

11. Сформувати мережу опорних шкіл та забезпечити:

1) розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад.

Обласні держадміністрації,
ради об’єднаних територіальних громад (за згодою).
II квартал 2025 р.;

2) проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою),
Київська міська, обласні держадміністрації.
Протягом 2018—2019 років;

3) розбудову мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку).

Обласні держадміністрації,
ради об’єднаних територіальних громад (за згодою).
Протягом 2017—2020 років.

12. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти шляхом:

1) розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України “Про освіту” щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти.

МОН.
Протягом 2017—2018 років;

2) підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2017—2018 років.

13. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти шляхом:

1) підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою),
обласні держадміністрації.
Протягом 2018 року;

2) формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад об’єднаних територіальних громад.

МОН, обласні держадміністрації (за згодою).
IV квартал 2018 року.

14. Забезпечити ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи, шляхом:

1) розвитку інституційної спроможності закладів загальної середньої освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія).

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою),
Київська міська, обласні держадміністрації.
Протягом 2018—2019 років;

2) надання можливості закладам загальної середньої освіти змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії.

МОН, Мінфін, Київська міська,
обласні держадміністрації.
Протягом 2018—2019 років;

3) переходу до механізму призначення керівників школи за результатами відкритого конкурсу відповідно до вимог професійного стандарту педагогічної діяльності.

МОН, Київська міська, обласні держадміністрації.
III квартал 2019 р.;

4) забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю закладу загальної середньої освіти (наглядова або піклувальна рада).

МОН, Київська міська, обласні держадміністрації.
IV квартал 2018 року.

15. Зменшити бюрократичне навантаження на школу шляхом:

1) розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти.

МОН.
III квартал 2018 р.;

2) проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві.

МОН, Київська міська,
Львівська і Харківська обласні держадміністрації.
IV квартал 2018 р.;

3) спрощення системи документообігу, оптимізації звітності, запровадження електронних форм документів.

МОН, Київська міська, обласні держадміністрації.
IV квартал 2018 р.;

4) створення системи освітньої статистики і аналітики.

МОН.
IV квартал 2018 року.

16. Створити систему моніторингу якості середньої освіти, зокрема:

1) розробити та апробувати інструментарій моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти,
Національна академія педагогічних наук (за згодою).
II квартал 2018 р.;

2) провести перший цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
II квартал 2018 р.;

3) розпочати проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти,
Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2020 року;

4) провести другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
Протягом 2022 року;

5) забезпечити проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
Протягом 2022 року;

6) провести третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
Протягом 2022 року.

17. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень якості освіти та забезпечити:

1) участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти,
Національна академія педагогічних наук (за згодою).
II квартал 2018 р.;

2) підготовку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти,
Національна академія педагогічних наук (за згодою).
IV квартал 2019 року.

18. Удосконалити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти шляхом:

1) розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2018 р.;

2) розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів загальної середньої освіти поза школою.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2020 року;

3) створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
Протягом 2023 року;

4) створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
Протягом 2026 року.

19. Підвищити соціальний статус вчителя, а саме:

1) сформувати політику та розробити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації.

МОН, Мінсоцполітики,Мінекономрозвитку.
IV квартал 2018 р.;

2) реалізувати політику та впровадити механізм підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації.

МОН, Мінсоцполітики,Мінекономрозвитку.
Протягом 2019—2020 років.

20. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті, зокрема:

1) забезпечити доступ дітей з особливими освітніми потребами до освітніх послуг у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету.

МОН.
Постійно;

2) розробити та затвердити наказом МОН Концепцію розвитку приватної освіти в Україні.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
IV квартал 2018 року.

21. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів шляхом:

1) удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах.

МОН, Мінфін, Мінекономрозвитку.
Протягом 2018 року;

2) переходу до механізму обов’язкового оприлюднення закладами загальної середньої освіти даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел.

Київська міська, обласні держадміністрації.
Грудень 2017 року.

22. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”, зокрема:

1) розробити і забезпечити запуск експериментальної версії національної електронної платформи “Нова українська школа”.

МОН.
III квартал 2018 р.;

2) розробити і розмістити на національній електронній платформі інноваційні навчальні матеріали для апробації: для початкової школи протягом 2018—2022 років; для базової школи протягом 2022—2027 років.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2018—2027 років;

3) розробити та запровадити дистанційні курси для підвищення кваліфікації вчителів для початкової школи протягом II кварталу 2018 р.; для базової школи протягом III кварталу 2020 року.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2018—2027 років;

4) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

МОН, Український центр оцінювання якості освіти.
Протягом 2018 року;

5) розробити і розмістити на національній електронній платформі дистанційні курси для 9, 10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (у тому числі для учнів з особливими освітніми потребами та тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях).

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
III квартал 2018 р.;

6) забезпечити перехід до повноцінного функціонування національної електронної платформи.

МОН.
IV квартал 2018 р.;

7) розробити інноваційні навчальні матеріали для профільної школи та забезпечити наповнення ними національної електронної платформи.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2019—2022 років;

8) розробити та забезпечити реалізацію дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів старшої профільної школи.

МОН, Національна академія педагогічних наук (за згодою).
Протягом 2022 року.

23. Створити нове освітнє середовище шляхом:

1) розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища у шкільних приміщеннях.

МОН.
II квартал 2018 р.;

2) розроблення стандартів щодо створення освітнього середовища для дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів.

МОН, Київська міська, обласні держадміністрації.
Протягом 2018 року;

3) облаштування шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для впровадження компетентнісного навчання.

Київська міська, обласні держадміністрації.
Протягом 2018—2020 років.


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 14 грудня 2016 р. № 988-р

Київ

Про схвалення Концепції реалізації державної
політики у сфері реформування загальної середньої освіти
“Нова українська школа” на період до 2029 року

1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, що додається.

2. Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

Інд. 73

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 14 грудня 2016 р. № 988-р


КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти “Нова українська школа”
на період до 2029 року

Проблема, яка потребує розв’язання

Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016 років, що є наслідком ряду таких факторів:

зменшення обсягів фінансування;

зниження рівня оплати праці вчителя;

незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;

бюрократизація системи управління освітою;

застарілі зміст освіти та методики викладання.

Проявами проблеми є:

збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном;

тенденція до зниження показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.

Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки:

наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта);

домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю освітніх послуг;

суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);

тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі;

недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.

Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої освіти сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави.

Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про суттєвий вплив освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність освіти на міжнародному рівні.

Мета Концепції

Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами:

ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраціучня, вчителя і батьків;

підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;

запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня);

удосконалення процесу виховання;

створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи;

справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх дітей до якісної освіти;

створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;

створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл.

Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української школи — це:

цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;

патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти з урахуванням досвіду провідних країн світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки загальної середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою, структури загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної середньої освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.

Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів, передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя”.

Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.

Реформуванняпедагогіки загальної середньої освітипередбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання, зокрема інформаційно-комунікативними технологіями.

З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх розвитку, що включатимуть корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і засоби для навчання таких дітей.

У рамках реформуваннясистеми управління загальною середньою освітою школа матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отриманням фінансової автономії.

Для досягнення мети Концепції необхідно забезпечити стимулювання вчителя до особистого і професійного зростання та надання йому академічної свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.

Реформування структури загальної середньої освіти передбачає перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою академічного або професійного спрямування. Профільна школа академічного спрямування сприятиме забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх навчання у вищих навчальних закладах, а професійного спрямування — здобуттю першої професії та можливості вступу до вищих навчальних закладів.

У рамках реформування системи державного фінансування загальної середньої освіти передбачається:

створення системи прозорого розподілу публічних коштів у новій українській школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел);

покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;

удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;

створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості;

створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах співфінансування і спільного управління школами;

запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах;

запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування шкіл незалежно від форми власності.

Строки реалізації Концепції

Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років трьома етапами.

На першому етапі (2017—2018 роки) передбачається:

прийняти новий Закон України “Про освіту”;

розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;

розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;

утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;

підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;

підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;

запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою підготовки підручників нового покоління;

створити національну електронну платформу для розміщення електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів;

спростити систему документообігу, оптимізувати звітність, запровадити електронні форми документів;

розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;

створити систему освітньої статистики і аналітики;

взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018;

розпочати роботу з формування системи забезпечення якості освіти;

забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.

На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:

розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;

провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти для створення мережі профільних шкіл;

забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;

сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;

розробити професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя;

створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;

створити регіональні органи з питань забезпечення якості освіти;

створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у школах (2022 рік);

створити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти.

На третьому етапі (2023—2029 роки) передбачається:

розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027—2029 роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів;

сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);

створити систему незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

поліпшенню якості загальної середньої освіти в цілому;

подоланню територіальних відмінностей у якості загальної середньої освіти;

забезпеченню престижностіпрофесійної освіти;

поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки у школах і кращого конкурсного відбору абітурієнтів.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.

Рекомендації щодо створення освітнього середовища

«Новий освітній простір»

Відбір загальноосвітнього навчального закладу

· Будівля загальноосвітнього навчального закладу не повинна бути в аварійному стані.

· Земельна ділянка, на якій розташовано загальноосвітній навчальний заклад, повинна мати достатньо місця для облаштування функціональних зон: відпочинку, навчальних, навчально-дослідних, спортивних тощо.

· Після проведення будівельних робіт у загальноосвітньому навчальному закладі:

· потрібно, щоб були вільні приміщення для облаштувань навчальних i спеціалізованих кабінетів, лабораторій, ігрових та інших приміщень;

· приміщення мають бути пристосовані для дітей з особливими потребами та мати високий потенціал енергозбереження, а також можливість підвищення енергоефективності будівель школи до категорії С/D.

Створення нового освітнього простору має забезпечити доступність та комфортність сучасних умов навчання, розвитку та спілкування учасників навчального процесу

1.ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗОВНІШНЬОГО ДИЗАЙНУ ШКОЛИ (Фотоматеріали 1)

· енергоефективні технології (утеплення фасаду будівлі

· яскравий дизайн у сучасній стилістиці – мурали, 3D та тематичний дизайн з максимальним використанням фасаду

2.ПРОПОЗИЦІЇ ДО ВНУТРІШНЬОГО ДИЗАЙНУ ШКОЛИ

Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів

Класи та навчальні приміщення (Фотоматеріали 2)

· сучасне оформлення класів з максимальним використанням стін у навчальному процесі (можливість писати – розміщення декількох дошок на стінах класу; розміщувати засоби навчання)

· безпечні розетки та проводка для комп'ютерів, електронного робочого місця вчителя, мультимедійної дошки, проектора

· багатофункціональний навчальний простір (меблі-трансформери для різних форм організації навчання)

· забезпечення сучасним навчальним обладнанням, засобами навчання, відповідно до Переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом МОН від 22.06.2016 № 704 (далі – Перелік)

Холи, коридори, сходові клітини, зони загального використання (Фотоматеріали 3)

· сучасні дизайнерські підходи та елементи дизайну – 3D, перспектива, колористика, цікава для дітей тематика, що розвиває творче мислення, широкий світогляд та естетику

· окрема тематика для початкової школи

· оснащення для інклюзивного навчання (пандуси, перила, підйомники, туалети з урахуванням спеціального обладнання для дітей з особливими потребами)

Відпочинкові зони (Фотоматеріали 4)

· умови для активного відпочинку (розмітка “класики”, лабіринт, тощо), столи для настільного тенісу тощо

· можливість використовувати стіни для творчості (рамки для малюнків, дошки для малювання тощо)

Спортивно-фізкультурні приміщення (Фотоматеріали 5)

· спортивний зал з мотивуючою візуалізацією, дизайном на спортивну тематику

· сучасне спортивне обладнання

· тренажерний зал з обладнанням для тренувань та хореографічних занять

Актова зала (Фотоматеріали 6)

· творче оформлення зали – сучасний дизайн та візуалізація

· обладнання для презентацій (проектор, комп’ютер, мікрофон тощо)

Їдальня (Фотоматеріали 7)

· оформлення приміщення – еко-тематика здорового якісного харчування та здорового способу життя

· сучасний інтер’єр

Бібліотека (Фотоматеріали 8)

· сучасне оформлення та дизайн приміщення, комфортні меблі

· комп’ютерна зона для он-лайн навчання

· проектор та екран (можливість використовувати бібліотеку для різних форм організації навчання)

· сучасний довідково-пошуковий апарат (програмне забезпечення)

Класи для творчості, музики, трудового навчання (Фотоматеріали 9)

· тематичне оформлення стін

· меблі-трансформери

· сучасне обладнання для трудового навчання

· багатофункціональний простір

· забезпечення сучасним навчальним обладнанням, засобами навчання, відповідно до Переліку

Забезпечення санітарних норм та стандартів у туалетах (Фотоматеріали 10)

· окремі кабінки, тепла вода, засоби гігієни, дзеркало тощо

· туалети з урахуванням спеціального обладнання для дітей з особливими потребами

Створення медико-санітарного пункту (Фотоматеріали 11)

· медичний кабінет (устаткування, обладнання загального та медичного призначення, оснащення медикаментами та перев'язувальними матеріалами, лікарськими засобами для надання невідкладної допомоги )

· медичний кабінет у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, навчально-реабілітаційних центрах для дітей з особливими освітніми потребами (загальне обладнання, обладнання для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, з тяжкими порушеннями мовлення, зі зниженим зором та сліпих, зі зниженим слухом та глухих, збiльшувачi текстів, орiєнтацiйнi пристрої тощо)

* При зміні внутрішнього дизайну школи мають використовуватися «зелені» технології та енергоефективність

3.ПРОПОЗИЦІЇ ДО УПОРЯДКУВАННЯ ПРИШКІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ

Відпочинково-ігрові зони (Фотоматеріали 12)

· зона для активного відпочинку – доріжки для прогулянок, лабіринти, обладнані (пристосовані) зони для рухливих та розвиваючих ігор на свіжому повітрі

· окрема ігрова зона для початкової школи

· зона для пасивного відпочинку – тіньові навіси, лавки з ортопедичними властивостями

Спортивна зона (Фотоматеріали 13)

· обладнаний спортивний майданчик з біговою доріжкою та умовами для спортивних ігор (баскетбольні стенди, волейбольні штанги)

· футбольне поле з природним або штучним покриттям

· гімнастичне та фізкультурне обладнання (турнік, лазанка, рукохід, лабіринт, брус, шведська стінка, стійка для стрітболу тощо)

Навчально-дослідний майданчик (Фотоматеріали 14)

· обладнана (пристосована) зона для проведення уроків (природничий напрямок, творчість) на свіжому повітрі

· зона для дослідно-експериментальних робіт з природничого напрямку

· зона з розміткою дорожнього руху (пішохідні переходи, основні дорожні знаки) для навчання основним ПДД

Транспортна та технічна зона (Фотоматеріали 15)

· забезпечення капітального ремонту основних доріг по маршруту підвезення дітей

· асфальтований під’їзд та стоянка для шкільних автобусів, автівок та велосипедів

· огороджені господарські зони (сміттєві баки, трансформатори, газорозподільники тощо)

Забезпечення сучасного покриття (гума, штучна трава, відсів, пісок), бетонування обладнання, відвід води (Фотоматеріали 16)

Створення безпечних умов навчання

· відеонагляд

· тривожна кнопка

* УСІ ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ МАЮТЬ УРАХОВУВАТИ ПОТРЕБИ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

4.ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ ПЛАТФОРМИ НАВЧАННЯ

· швидкісний Інтернет (не менше 100 Мбит/с)

· електронне робоче місце вчителя

· мультимедійні дошки

· комп’ютерний клас

· веб-камери (у тому числі, для забезпечення інклюзивного навчання)

НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР– школа, у якій хочеться навчатися!

Примітка: Зазначаємо, що наведені матеріали не містять нормативного права та мають рекомендаційний характер. При виготовленні проектної документації обсяги та види робіт, обладнання, програмне забезпечення, дизайнерські рішення тощо визначаються замовником самостійно.

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти wym-1526458238369

Типова освітня програма початкової освіти wym-1526458516740

Система освіти сьогодні зазнає значних змін, що пов'язані із внесенням коректив у цілі, завдання та зміст освітнього процесу.

Практичним психологом школи Бобровицькою Л.В. 30 жовтня 2017 року з учителями початкових класів було проведено методичне об'єднання на тему "Готовність сприйняття ідеології Концепції "Нова українська школа" у формі інтелект-кафе з метою ознайомлення з Концепцією Нової української школи, з її компонентами на які мають вони орієнтуватися та сприяння якісній зміні у процесі професійного розвитку вчителя.

08 листопада 2017 року на методичному об'єднанні класних керівників школи було проведено психолого-педагогічний семінар (тренінг) на тему "Формування компетентно-зрілої особистості в умовах НУШ", мета якого:

формування змісту освіти з метою розвитку креативної та ініціативної особистості;

вироблення і реалізація принципово нових підходів до реалізації змісту освіти в умовах нової української школи;

виховування бажання сприймати нове.

Кiлькiсть переглядiв: 613

Коментарi